Спільнота “Street Astronomy” проводить тротуарні спостереження у м. Рівне та Шепетівка. Учасники спільноти виносять на вулиці телескопи і безкоштовно пропонують людям дивитись на зірки. Сьогодні “Space Ukraine” спілкується зі співзасновником “Street Astronomy” Вадимом Мулявкою.

З чого почалось ваше захоплення астрономією? Чому ви вирішили вивчати цю науку?

Астрономією почав захоплюватися ще у школі. Для мене це був найцікавіший предмет. Курс астрономії тривав всього рік, але однозначно ця наука мене зацікавила.  Це був оглядовий курс, вивчалася Сонячна система, трохи загальних понять про космос, склад, будову планет, зорі, деякі основні астрономічні задачі. В університеті познайомився з Юлієм Лавренком.

Юлій Лавренко, Street Astronomy, м.Шепетівка, Хмельницька обл.

Юлій любив фотографувати, потім він освоїв такий вид фотографії, як астрофотографія, фотографував планети через телескоп та пейзажі нічного неба. Уже після закінчення університету ми заснували спільноту у соціальній мережі Вконтакті, де ділилися власними світлинами та публікували новини астрономії.

Розкажіть про “Вуличну астрономію” детальніше. Чим займаються учасники спільноти?

“Вулична астрономія” проводить тротуарні спостереження у містах Рівному та Шепетівці. Це такий вид любительської астрономії, коли астрономи-любителі виносять на вулиці свої телескопи і безкоштовно пропонують людям подивитися на різні астрономічні тіла, розповідаючи їм про те, що вони спостерігають, та відповідаючи на запитання, що стосуються об’єктів у космосі, які вони розглядають у телескоп: планети, Місяць, зоряні скупчення, туманності, тощо.

Вуличні спостереження у м. Рівне

Головна мета цих спостережень – показати та розказати усім, що навколо нас, особливо у небі, знаходиться багато цікавого. Це стосується і дорослих, а особливо дітей. Астрономія як суха, теоретична, фізико-математична дисципліна досить швидко набридає дітям. Вони у більшості випадків чекають від вивчення астрономії романтики, таємничоcті. Стимулом для розвитку може стати впровадження у навчання занять під зоряним небом, а також виділення в курсі шкільної астрономії її світоглядного значення.

Мені в цьому плані подобається такий вислів академіка В. Л. Гінзбурга: «Нам потрібно створити “моду на інтелект“». Вулична астрономія, яку ми проводимо час від часу в Рівному, Шепетівці, має на меті розвивати зацікавленість серед дітей та дорослих до всього, що їх оточує, зокрема і в небі.

Вуличні спостереження у м. Рівне

Чи багато людей в Україні цікавляться астрономією?
Ще кілька років тому я б сказав би, що їх не багато. Але популяризація науки, в тому числі і астрономії, зробила в Україні великий крок вперед за останні 2 роки, тому з’явилося багато спільнот людей, що пропагують цю науку, астрономічні спостереження.

З’явився якісний і доступний контент українською та іншими мовами, навіть можна обирати – читати Державне космічне агенство України, Alpha Centauri (проект, транслює запуски ракет, займається перекладом та озвученням науково-популярних відеороликів, статтей), дивитись Цікаву науку, або виходити в офлайн на спостереження зоряного неба в містах, що організовуються астрономами-аматорами, такими, як Київський астроклуб “Астрополіс”,  Астро Суми та багато інших. Якщо ви хочете дізнатися чи є у вашому місті астрономічний клуб, – раджу відвідати форум уже згаданого клубу “Астрополіс”, там можна знайти таких людей.

Астрономи-аматори Астро Суми у таборі “Коловрат”

Чи можна заробити реальні гроші, досліджуючи небо?

Можна відкрити астероїд і продати комусь право назвати його. Можна робити круті астрофотографії, які часто можна продати за хороші гроші відомим журналам. Можна брати участь у грантах, що виділяються на наукові дослідження певної області астрономії чи суміжних наук, або розвивати, популяризувати науку – на це все теж виділяють кошти міжнародні організації.

З 4 по 10 жовтня проходитиме Всесвітній тиждень космосу. ГО «Асоціація музеїв космонавтики України» оголосила конкурс на кращу подію Всесвітнього тижня космосу в Україні.

Складовими Всесвітнього тижня космосу є освітні та інформаційно-пропагандистські заходи, пов’язані з космосом, організаторами яких в один і той же проміжок часу виступають космічні агентства, аерокосмічні компанії, школи, планетарії, музеї  та астроклуби по всьому світу. Список подій, що організовуються у світі можна переглянути на офіційному сайті – World Space Week Event Map.

Вулична астрономія теж долучається до святкування, ми організуємо у м.Рівне Вечір тротуарної астрономії – покажемо Сатурн, Місяць та інші цікавинки нічного неба у телескопи. Можна зареєструвати подію, організувати та провести захід у своєму місті і отримати грошовий приз чи провести час з користю для себе та суспільства.

Розкажіть про сайт Streetastronomy.com.ua. Яка його основна мета? Хто його засновник?

Спочатку «Street Astronomy» існувала в соціальні мережі Вконтакті, згодом у Facebook, а після закриття російського ресурсу ми зосередилися на наповнені контентом саме фейсбук спільноти. Виникла ідея запустити сайт, на якому ми могли б публікувати розширені описи подій зі світу астрономії та науки, повноцінні статті про астрономічні події, статті для аматорів та початківців: як обрати свій перший телескоп, як знайти потрібний об’єкт на нічному небі, астрономічні події місяця, тощо. Тому зараз все це можна знайти на сайті, а у групі ми публікуємо короткі щоденні замітки, астрономічні новини цього дня.

Хто займається написанням матеріалів для сайту?

Цим займається Олексій Семещук – ще один учасник спільноти Street Astronomy.

Олексій Семещук, Street Astronomy, м. Рівне

Олексій чудово розуміється на оптичних приладах для спостереження за небом: телескопи, монтування, фільтри, астрокамери. Уже опублікували статті, де пояснюємо як обрати телескоп початківцям, на які параметри слід звернути увагу.

Ще Олексій займається астрофтографією. Це ціла суміжна дисципліна астрономії та популярне хобі серед багатьох фотографів та астрономів-любителів.

Галактика Вир (Мессьє 51) у сузір`ї Гончих Псів. SkyWatcher 150\750, EQ3-3 + EQDrive, Lumenera Lu075m + PHD2. Автор Олексій Семещук.

Олексій фотографує об’єкти глибокого космосу: галактики, туманності та зоряні скупчення, що непомітні для людського ока та проявляються при довгих витримках та при складанні серії знімків в одне фото.

Фото галактики М82 (Сигара) в сузір’ї Великої Ведмедиці. 5 годин зйомки, телескоп Sky-Watcher 150\750 на моторизованому монтуванні EQ3-2 (+ eqdrive), камера Lumenera Lu075m. Автор Олексій Семещук.

Не залишаються поза увагою астрономічні пейзажі та планети – цим займається Юлій Лавренко. Наші астрофото можна переглянути на сторінці Street Astronomy в Instagram. Написанням статей займаюся і я і Максим Нехай – ще один з найперших учасників “Вуличної астрономії”, з яким я розвивав спільноту у Рівному та проводив перші тротуарки.

Максим Нехай з власним телескопом під час тротуарки у м. Рівне

18.09.2017 Зближення Меркурія, Марсу, Місяця, Венери та зорі Регул. Автор Юлій Лавренко.

Хто є для вас найбільшим кумиром серед сучасних науковців, астрономів та популяризаторів науки (українських та іноземних)?
Клим Іванович Чурюмов – він був видатною людиною та астрономом-професіоналом. Зробив багато для науки та всіляко підтримував популяризаторів астрономії та астрономів-аматорів. Відкрив разом із колегою славнозвісну комету “67P Чурюмова-Герасименко”, на яку вперше висадився космічний апарат із Землі. Написав багато наукових праць про комети та астероїди.

Клим Іванович Чурюмов – член-кореспондент Національної академії наук України, директор Київського планетарію, президент Українського товариства аматорів астрономії з макетом комети 67Р Чурюмова-Герасименко.

Я захоплююсь популяризаторами науки в Україні та світі. Серед них: Іван Леонідович Андронов –  доктор фізико-математичних наук, професор кафедри астрономії Одеського національного морського університету. Чудовий астроном та педагог, автор наукових праць по дослідженню взаємодіючих подвійних зір.

Хто ще? Антон Сененко – старший науковий співробітник Інституту фізики Національної академії наук – відомий популяризатор науки в Україні. Павло Поцелуєв та вся команда Alpha Centauri. Валентин Солонечний – проект Science Ukraine. Віталій Шевчук – відео-канал Цікава наука. Тетяна Ковальчук-Скороход – проект EducationProject.Space. Іван Крячко – завідувач лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАН України веде цікаву спільноту Astronomy in UA. Володимир Турко – спільнота Космічна перспектива. Команда Mars Hopper. Всі ці люди роблять дуже багато для астрономії в Україні та загалом для підвищення наукової грамотності суспільства.

Серед закордонних – це Ніл Деграсс Тайсон – американський астрофізик, популяризатор науки, письменник та його колега Білл Най – теж популяризатор науки світового масштабу, винахідник.

Космічний проект, який справив на вас найбільше враження?

Розетта, безперечно. Це ж треба було запустити космічний апарат, розрахувавши його орбіту так, щоб через 10 років зустрітися з кометою (67P Чурюмова-Герасименко), зробити м’яку посадку на ній та дослідити цей об’єкт у всіх можливих деталях! Я в захваті!

Чи можливо відкривати нові космічні об’єкти, не виходячи з дому?

Так. Зараз розповім як. Якось, оглядаючи астрономічні сайти, я натрапили на міжнародний проект з пошуку астероїдів, організований Space Generation Advisory Council, подав заявку. Після того було близько трьох тижнів очікування, а згодом прийшло підтвердження, що наша команда Street Astronomy є серед 15 команд, обраних для участі у кампанії. Перед початком кампанії ми отримали спеціалізоване програмне забезпечення Astrometrica, інструкції і тестові знімки, які доступні за посиланням.

Навчальні матеріали дають чітке розуміння того, які об’єкти можна вважати астероїдами, а які є лише дефектами зображень, що дуже важливо, адже звіт не повинен мати помилки. Критеріями відбору об’єктів є в першу чергу прямолінійний і рівномірний рух, а тому присутність об’єкта на більшості зображень в серії; зміна блиску в межах менше 1; кругла або овальна форма, а також відношення сигнал-шум (SNR) має бути більше або дорівнювати 5. Ці дані автоматично вимірюються програмою, але остаточне рішення залишається за тим, хто аналізує зображення.

Вікно програми Astrometrica з даними про новий об’єкт UKR0006, знайдений командою Street Astronomy.

Це був 2015 рік, тоді ми відкрили 1 новий астероїд та зробили уточнюючі спостереження чотирьох уже відомих астероїдів Головного поясу. У 2016-2017 роках згрупувались з астрономами аматорами з Сум та провели відкриття ще кількох раніше невідомих астероїдів.

Відомий астероїд Y3570 (вище) і невідомий об’єкт UKR0006 (нижче) на серії зображень, оброблених Володимиром Сулимом.

Зараз ми також беремо участь у такому проекті, що триватиме з 13 вересня по 10 жовтня 2017 року. Уже маємо кілька попередніх відкриттів астероїдів. Далі буде верифікація результатів наших вимірювань від кураторів проекту та безпосередньо по базі Центру малих планет.

Результати кампанії можна перегляглянути за посиланням Main Belt Asteroid Discoveries

Детальніше про сам процес, склад команди та про результати попередніх проектів можна ознайомитися у статтях “Українська команда взяла участь у кампанії з пошуку навколоземних астероїдів” та “Участь у програмі Catalina Sky Survey Asteroid Search Campaign“. Далі я планую розділити команду та в наступній кампанії спробувати попрацювати з новими учасниками, щоб поширювати далі отримані знання. Разом з Володимиром Сулимом плануємо залучити до цього заняття школи чи університети у м.Суми та Рівному.

Скільки часу на тиждень ви витрачаєте на дослідницьку роботу (написання статей, пошуки нових об’єктів, наповнення соціальних мереж)?

Намагаємося раз в тиждень публікувати актуальні новини астрономії чи писати про астрономічні події на сайті. Щоденно наповнюємо спільноту Street Astronomy у Facebook. Це займає багато часу, але це приносить задоволення.

Яким обладнанням користуєтесь для дослідження неба?

Маємо Sky-Watcher 90/1250 MAK90 EQ1, Sky-Watcher 909 EQ2 та значно потужніший за попередні — рефлектор Sky-Watcher Newton 150/750. Ці телескопи підходять для спостережень як за планетами, так і за об’єктами глибокого космосу. Ще маємо камери, переобладнанні для зйомок об’єктів глибокого космосу – RisingTech GCMOS Mono та Lumenera Lu075m.

Sky-Watcher Newton 150/750 на виїздних спостереженнях

Що буде з планетою через 20 років (ваш прогноз)?

Ми майже знищимо нашу планету для нащадків, але значно просунемося у науково-технічному розвитку, полетимо на Марс, знову побуваємо на Місяці, добудемо перші корисні копалини з астероїдів, почнемо розподіляти космічний простір між країнами.

Річард Бренсон чи Ілон Маск?

Для мене особисто – Ілон Маск. Він глобальніший у своїх прагненнях та ідеях. І вже значно попереду Бренсона у космічних перегонах мільярдерів 🙂 Це все суб’єктивно, звісно. Ну і я в захваті від SpaceX!

Чи читаєте Ви якусь цікаву літературу з астрономії? Які корисні ресурси ви можете порадити людям, які хотіли б поглибити свої знання астрономії?

Із літератури раджу почитати Карла Сагана, зокрема його книжку «Космос», можна подивитися й однойменний серіал. Це для тих, хто починає цікавитися космосом.

Раджу почитати науково-популярні книжки Мічіо Каку, на YouTube також багато його коротеньких відео, де він просто і цікаво пояснює складні речі. Для того щоб глибше розібратися у питаннях створення Всесвіту та існування всього, що ми зараз спостерігаємо, раджу книжки Лоуренса Крауса «Всесвіт з нічого» та Браяна Гріна «Елегантний Всесвіт». Після того можна уже починати ознайомлюватися із Стівеном Хокінгом. Раджу ще почитати Річарда Докінза.

Якщо говорити про спостереження за нічним небом, то бути в курсі всього допоможе чудова програма Stellarium. Це планетарій, що показує реалістичну просторову картину неба, яку можна бачити неозброєним оком, у бінокль або у телескоп.

Вікно програми “Stellarium”

Ще одним корисним ресурсом для астрономів-любителів є сайт Heavensabove.com. Його створено для допомоги у відстеженні штучних супутників Землі, МКС, а також дуже яскравих спалахів супутників зв’язку «Ірідіум». Крім цього, сайт надає інформацію про комети, астероїди, положення планет на небі.

Проекти від Zooniverse дають змогу кожному долучитися до дослідження Марса, розвитку галактик на ранніх стадіях розвитку Всесвіту, дослідження Сонця, змінних зір, тощо. Це все реальні дані, які потребують опрацювання. Якщо хтось хоче зробити особистий внесок у розвиток знань та науки — то вам сюди. Ми також беремо участь у цих проектах.

Класифікація сонячної погоди на сайті Zooniverse

Сайт NASA для дітей, де в ігровій формі розповідають про космос, місії до різних планет, про Сонце, Місяць, Землю та про інші об’єкти. Ну і для студентів чи зацікавлених теж знайдеться робота на сайті NASA For Students. Кому просто подобається милуватися зорями і нічним небом, є багато астрофотографів, що роблять просто дивовижні знімки нічного неба, наприклад DeepSkyColors та, звичайно, twitter NASA та астронавтів МКС.

Найбільша мрія, пов’язана з космосом?

Я не хотів би бачити у космосі боротьбу за право панувати лише одній країні. Космос має залишитися для всіх. Розвиток людства там має продовжуватися завдяки розуму, а не силі. Хочу бачити Україну провідною космічною державою, у нас є достатньо хороша промислова, наукова та інженерна база.

Українська ракета “Зеніт”, яку Ілон Маск назвав найкращою після своїх – SpaceX

Автор: Олександр Себастьянович.

Share: