Лабораторія космічних досліджень Рівненської Малої академії наук учнівської молоді (далі РМАНУМ) дає змогу рівнянам, передусім юним дослідникам, заглянути в глибини космосу. Завідує нею Євген Вікторович Малиновський, допомагає йому інженер Віталій Янішевський.
Євген Малиновський
Завдяки їм та керівництву РМАНУМ у Рівному усі, кого об’єднує цікавість до Всесвіту, а це передусім діти та старшокласники, – мають можливість спостергігати за об’єктами глибокого космосу, дивитися на зоряне небо зблизька, вивчати атмосферу Землі та метеорні явища, супутники, оптичні астрономічні прилади та багато іншого.
Пане Євгене, розкажіть про себе. Як давно ви працюєте в Рівненській МАН?
Я випускник фізико-технологічного факультету місцевого гуманітарного університету за спеціальністю “Фізика та математика”, закінчив магістратуру та аспірантуру. Певний час працював на кафедрі фізики свого вузу, викладав. Співпрацювати з Малою академією наук почав у 2013 році. Спочатку як позаштатний працівник, а у 2015 році прийняв пропозицію очолити новостворену Лабораторію космічних досліджень.
Розкажіть про викладацький склад Малої академії наук?
В Рівненський Малій академії наук в штаті працює 29 чоловік, більша половина з них це педагоги, які ведуть заняття з дітьми в гуртках. Також з нами співпрацює багато позаштатних педагогів, більша частина з яких є викладачами вищих навчальних закладів області.
Кількість гуртків у закладі – 148.
Кількість гуртківців – 1480.
Науково-навчальних та дослідницьких лабораторій – 5.
Адміністрація закладу – 4 чол.
Педагогічні працівники – 25 чоловік за основним місцем роботи, 78 – за сумісництвом, з них 3 доктори наук, 37 кандидатів наук.
Що є найбільш популярним у академії? На які гуртки найчастіше записуються діти та що прагнуть вивчати?
Це не таке просте питання 🙂 У всіх гуртках займаються діти, яким цікавий той чи інший напрям. Відповідно до своїх схильностей. У нас дуже великий спектр напрямків, від поетів-літературознавців до мікробіологів, від краєзнавства до теоретичної фізики.
На науковому пікніку, присвяченому Дню винахідника і раціоналізатора та працівників освіти поблизу РМАНУМ. Вересень 2017 року.
Водночас, діти та їхні батьки думають про майбутнє, тому стараються обирати напрямки, які згодом стануть їхнім фахом. Тут, звісно, перевага надається найбільш оплачуваним професіям.
День відкритих дверей у Рівненській Малій академії наук учнівської молоді.
Як давно була створена Лабораторія космічних досліджень рівненської Малої академії наук (ЛКД Рівненської МАНУ)?
Лабораторія була започаткована 1 жовтня 2015 року.
Пане Євгене, розкажіть про основні напрямки роботи, якими займається Лабораторія?
Сьогодні в Лабораторії впроваджується робота за такими напрямами:
– радіоастрономія;
– метеорна безпека;
– контроль положення геостаціонарних супутників;
– оптична астрономія;
– дослідження верхніх шарів атмосфери;
– автоматизація оптичних телескопів;
– міжнародна співпраця у рамках проектів NASA;
– дослідження проходження радіохвиль від космічної погоди.
Один з напрямів роботи Лабораторії – дослідження верхніх шарів атмосфери. На фото – дослідження температури хмар в залежності від висоти та щільності.
Один з напрямів роботи Лабораторії – дослідження верхніх шарів атмосфери. На фото – дослідження температури хмар в залежності від висоти та щільності.
Ми володіємо найкращим парком телескопів у Рівненській області. Облаштування окремого приміщення та постійне поповнення матеріально-технічної бази дозволяє проводити заняття гуртків для старшокласників «Астрономія» і «Аерофізика та космічні дослідження», вивчати зірки та інші небесні тіла.
На виставці “CERN у зображеннях”, присвяченій 7 річниці співпраці Малої академії наук і Європейської організації ядерних досліджень (CERN).
Пошук метеорів радіолокаційним методом – чия ідея?
Так зійшлися зірки. Наш великий друг, доктор фізико-математичних наук Джунь Йосип Володимирович був присутній на захисті докторської дисертації нинішнього директора Миколаївської астрономічної обсерваторії Шульги Олександра Васильовича.
Йосип Джунь: “Ви не уявляєте, що таке астрономія. Це краще казки, це краще фантастики! Приходьте сюди і ведіть своїх дітей. І побачите – вони зміняться. Вони можуть стати великими людьми, це може бути початком всього.”
Слово за слово, у нас, каже, є розумні хлопці, – допоможіть їм. Потім ми познайомилися з Олександром Васильовичем, визначили моменти які ми можемо робити разом, так почалася наша співпраця, яка на сьогодні розширилася і поглибилася.
Олександр Андрєєв, директор РМАНУМ та д.ф-м. н. Олександр Шульга, директор НДІ МАО підписують договір про співпрацю.
Олександр Андрєєв, директор РМАНУМ та д.ф-м. н. Олександр Шульга, директор НДІ МАО підписують договір про співпрацю.
В чому актуальність пошуку і реєстрації метеорів саме за допомогою такого методу?
Цей метод, насамперед, малозатратний. Порівняно дешеве і доступне обладнання, використання дармового радіовипромінювання. Крім того – спостереження не залежать від пори доби та погоди. Досить розвинутим є спосіб фотофіксації, але він актуальний лише вночі і при гарній погоді.
Цікаво, на яких відстанях пролітають ті об’єкти, що ви мали змогу уже зареєструвати?
Ми реєструємо тільки ті об’єкти які входять в атмосферу Землі, перетинаючи умовну лінію Кармана – кордон атмосфери на висоті близько 100 км над рівнем моря.
Наскільки довгим був процес встановлення потрібного обладнання?
Якраз в ці дні (кінець грудня 2017 р.) виповнилося два роки, як встановлений комплекс по фіксації метеорів. Він складається з антени, встановленої на даху приміщення Будинку Вчених, ТV-тюнера та ПК зі спеціальним програмним забезпеченням.
Антену нам прислали миколаївські колеги, а от шестиметрову щоглу ми виготовили та встановили власними силами. Це насправді було не так легко, як звучить. Тим більше, що щоглу ми робили з запасом і на ній можна буде розташувати ще декілька антен.
Антена, встановлена на даху Будинку вчених.
Хто займався закупівлею, налаштуванням?
Налаштуванням ми займалися разом з миколаївськими астрономами і тільки у травні 2016 року ми змогли вийти на режим цілодобового спостереження та автоматизованої обробки даних. Завдяки програмі TeamViewer наші колеги завжди мають доступ до даних.
Процес встановлення щогли для FS-радару на даху приміщення Будинку вчених, де розташовується Лабораторія космічних досліджень.
Чи може звичайний астроном-любитель встановити таке обладнання у себе?
Так. Такими спостереженнями може зайнятися практично будь-хто. Доступність матеріалів та обладнання тут грають на руку. Багато що залежить від можливості виготовити та розташувати у правильному напрямку антену. Від цього у великій мірі залежить якість спостережень.
Хто зараз має можливість займатися цим методом дослідження метеорів?
На даний момент це працівники та учні (8-11 класів) Рівненської Малої академії наук. Дітям це подобається, особливо молодшим. Чим старші стають діти, тим все стає складніше, з’являється більше математики, матеріал складніше. Це вже не всім по силам.
Коли ви реєструєте метеор, чи потрібні після цього проводити якісь складні математичні чи геофізичні розрахунки? Якщо так, то хто цим займається?
Реєстрація відбувається автоматично. Використовуючи потужні ФМ радіо транслятори і працюючи в режимі загоризонтного прийому ми можемо “бачити” іонізаційний слід від входження метеора в атмосферу. Проходження метеора можна побачити візуально по зміні сигналу на моніторі (див. фото нижче). Також програма записує цей сигнал і його можна при потребі “програти”. Тобто для фіксації ніяких розрахунків проводити не потрібно.
Зміна радіосигналу, викликана збуреннями в атмосфері Землі під час проходження метеорів на екрані програми автоматичної обробки результатів.
Зміна радіосигналу, викликана збуреннями в атмосфері Землі під час проходження метеорів на екрані програми автоматичної обробки результатів.
А от якщо ми захочемо дізнатися його траекторію, швидкість і розмір, тут вже доведеться попрацювати. Співставити дані кількох спостережних пунктів, визначити чи ще десь його “засікли”, зробити триангуляцію, визначити доплерівське зміщення, і тоді, якщо вистачить даних, – зробити обрахунки. Наразі ми разом з дітьми розробляємо методику таких обрахунків. Якщо ми її розробимо, то згодом зможемо автоматизувати.
Як часто падають метеорити у Рівненській області? Чи не планували шукати такі космічні тіла?
Наш радіотелескоп “бачить” територію, яка розташована приблизно над Карпатами, посередені між Будапештом, де розташована базова передаюча станція, і Рівним, де стоїть приймаюча. Тому про метеорити над Рівненщиною нічого конкретного сказати не можемо.
Вірогідність падіння метеориту саме на Рівненщині така ж сама як і в будь якій точці Землі. Більшість метеоритів, які долітають до поверхні потрапляє у світовий океан, просто тому, що його площа найбільша.
Для успішних пошуків метеоритів потрібно хоча б локалізувати місце падіння, тому що через певний час він виглядає як звичайний камінь і знайти його серед інших технічно малоймовірна справа.
Наскільки я розумію станція у Рівному зареєстрована у якійсь системі спостережних пунктів. Якщо так, то де?
Так наші дані регулярно викладаються на сайті дослідників метеорних потоків http://www.rmob.org, де до даних має доступ кожен бажаючий.
Назва нашої точки спостережень: ua-rivne-man-space
Наскільки великою є мережа таких станцій по всьому світу? Яке місце Рівного у ній?
Кількість точок спостережень постійно змінюється. Деякі працюють нерегулярно, в тестовому режимі. Коли ми зареєструвалися і почали викладати дані, було близько 30 точок спостереження, а наприклад у вересні 2017 вже 55.
Які оптичні прилади (телескопи) ви маєте в наявності? Чи проводите спостереження на них?
У нас є декілька оптичних телескопів, найбільший з них 300 мм рефлектор. Маємо також 200 мм та 125 мм рефлектори та 90 мм рефрактор.
Якщо дозволяють погодні умови, проводимо оптичні спостереження. Для цього виїжджаємо за межі міста. Є кілька майданчиків, які ми можемо використовувати для спостережень. Час від часу влаштовуємо так звані тротуарки, де всі охочі можуть долучитися до спостережень.
Тротуарка поблизу МАН
Наразі проводимо роботи по автоматизації наших телескопів. Власними силами встановлюємо приводи та “вчимо” їх рухатися так, як потрібно.
300-мм телескоп на стаціонарному монтуванні на даху Будинку вчених.
Чи плануєте ви брати участь у міжнародних програмах чи грантах, що покликані розвивати цю сферу астрономічних досліджень?
Це не є нашою прямою задачею, але по можливості так. На жаль, в сфері точних наук таких програм не так багато. Хоча уже зараз розпочали новий етап співпраці з NASA. Лабораторія Космічних досліджень долучається до фотографування поверхні Землі з борту МКС в рамках проекту Sally Ride EarthKAM.
Отримане зображення поверхні Землі в рамках програми Sally Ride EarthKAM.
Слухачами Рівненської Малої академії наук зроблено близько 150 фотознімків територій над якими Міжнародна космічна станція пролітала в світлу пору доби протягом 26-30 вересня. У лютому цього року ми вже брали участь у подібній програмі. Переглянути знімки можна на сторінці Лабораторії у Facebook.
Вручення сертифікатів учасникам проекту Sally Ride EarthKAM.
Чи відчуваєте ви підтримку з боку керівництва Рівненського МАНУ?
Так, постійну підтримку та сприяння з боку директора РМАНУМ Андрєєва Олександра Анатолійовича. По суті, він надав поштовх для астрономії в Рівненській МАН.
Адрєєв Олександр Анатолійович – директор РМАНУМ, ідейний натхненник розвитку астрономії та науки загалом.
Андрєєв Олександр Анатолійович – директор РМАНУМ, ідейний натхненник розвитку астрономії та науки загалом.
Які у плани на майбутнє має Рівненська МАН?
В гуртках пов’язаних з точними науками ми активно впроваджуємо STEM технології навчання. Можемо з гордістю сказати, що є одними з перших в Україні, які мають практичні результати. Адаптуємо навчання під потреби сьогодення.
В рамках співпраці з Миколаївською астрономічною обсерваторією плануємо встановити новий радіотелескоп по стеженню за геостаціонарними супутниками. В планах закінчити роботи по автоматизації оптичних телескопів, це виведе нас на якісно новий рівень, як спостережень, так і навчання дітей.
І працювати з дітьми, звісно, щоб про наших талановитих, розумних, працелюбних дітей дізналися не лише в Україні, а і за її межами.
Ваша мрія?
Є одна. Сподіваюсь вона перетвориться в реальність. Побудувати недалеко від Рівного справжню обсерваторію, щоб всі, хто хоче досліджувати космос мали змогу там постійно працювати.
Контакти Рівненської малої академії наук учнівської молоді:
тел.: (0362) 26-69-89
тел.: (0362) 43-17-04
факс: (0362) 26-57-70
Адреса: Україна, 33028,м. Рівне, вул. С. Петлюри, 17, приміщення “Рівненського будинку вчених”.
Сторінка РМАНУМ у соціальній мережі facebook – Рівненська Мала академія наук учнівської молоді
Сторінка Лабораторії космічних досліджень – Лабораторія космічних досліджень РМАНУМ
Долучайтесь до справжньої науки, що твориться поряд.
Автор: Вадим Мулявка.